Словник термінів НАТО Навігація

Навчальний словник термінів і визначень НАТО
(за матеріалами глосарія ААР-06 – STANAG 3680)

Оберіть літеру ⮚ A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z ⮘
fighter винищувач Загальне визначення швидкісного і маневреного літального апарату з нерухомим крилом, призначеного для ведення тактичних дій проти повітряних і/або наземних об’єктів.
fighter-bomber винищувач-бомбардувальник Бойовий літак для ураження наземних (морських) цілей у тактичній і найближчій оперативній глибині противника, а також для боротьби з літальними апаратами у повітрі, ведення розвідки і встановлення мінних загород.
fire for effect вогневе ураження Знищення (подавлення) противника вогнем різних видів зброї, ударами ракетних військ, авіації і розвідувально-вогневих комплексів із застосуванням звичайних і запалювальних боєприпасів.
fleet флот Оперативно-стратегічне об’єднання ВМС, призначене для виконання стратегічних (оперативно-стратегічних і оперативних) завдань на океанських (морських) театрах воєнних дій.
flight information centre центр польотної інформації Орган забезпечення служби польотної інформації і служби аварійного оповіщення.
flight plan план польоту Конкретна інформація про запланований політ або етап польоту літального апарату, що надається органу управління повітряним рухом.
flight separation ешелон6 Висота польоту літаків, що встановлюється на повітряних трасах з метою забезпечення безпеки польотів.
flotilla флотилія Оперативне об’єднання або оперативно-тактичне з’єднання у ВМС. За призначенням флотилії можуть бути морськими, озерними і річковими; за організацією – окремими або входити до складу флотів.
force generation формування військ Процес, що здійснюється після передання повноважень, за допомогою якого держави – члени НАТО виділяють війська у розпорядження Північноатлантичного Альянсу у відповідності до встановлених процедур і на основі потреб, визначених командувачами стратегічними командуваннями.
force grouping угруповання військ (сил) Розгорнуті (розташовані) на стратегічному, оперативному напрямках або в якому-небудь районі у відповідності до задуму майбутніх дій об’єднання, з’єднання і частини різних видів ЗС, родів військ, спеціальних військ і тилу, призначені для виконання бойових завдань.
force structuring організація військ (сил) Структура ЗС та окремих формувань, що забезпечує їх найвигідніший склад, найбільш доцільне поєднання і співвідношення родів військ і видів озброєння, високу бойову готовність і здатність успішно проводити бойові дії.
forces allocated to NATO війська, виділені для включення в ОЗС НАТО Війська, надані окремою країною для включення в ОЗС НАТО
forces in being наявні / боєготові війська (сили) Війська (сили), заявлені у відповідних документах Військового комітету НАТО як такі, що знаходяться у стані бойової готовності.
formation військове формування Новоутворена або вже існуюча військова частина, з’єднання, об’єднання. Крім того, військові формування можуть бути також тимчасовими, як наприклад маршові підрозділи, команди та ін.
forward stationing1 передове базування Розгортання у мирний час обмеженої кількості військ (сил) на закордонних територіях, що є районами фактичних або потенційних воєнних конфліктів. Водночас на власній території утримуються значні резерви для посилення існуючих угруповань передового базування і створення нових.
front1 фронт1 Простір, зайнятий підрозділом, що вимірюється від кінця одного флангу до кінця іншого флангу.
front2 фронт2 Лінія, на якій розгорнуті передові підрозділи і на якій вони вступають у зіткнення з противником на ТВД.
front3 фронт3 Район (смуга, зона) території, на якій проводяться бойові дії ( у протиставленні понять «фронт» і «тил»).
frontal attack фронтальний наступ Наступальний маневр, у якому основна дія спрямована проти фронту сил противника.
full command повне військове командування Повноваження і відповідальність вищого командира з віддання наказів своїм підлеглим. Повне військове командування охоплює усі аспекти бойової та адміністративно-господарської діяльності і можливе лише в рамках національних збройних сил.
functional command функціональне командування Форма організації військ, заснована на поділі за функціональною, а не територіально-географічною ознакою.